Тема. Українські народні загадки.

Мета: розкрити учням барвистий світ народних загадок; розвивати розумові здібності, образне й логічне мислення, пам’ять школярів; сприяти вихованню допитливості, інтересу до загадок.

Епіграф: Думати добре, а відгадувати - краще. (Народна мудрість).

Хід уроку

I. Організаційний момент.

Вступне слово вчителя.

- З раннього дитинства, з перших своїх кроків до пізнання навколишнього світу, і до глибокої старості людина послуговується загадками як стимулюючим засобом для гармонійного розвитку особистості. У загадках - цих краплинах мудрості поколінь - з великою повнотою віддзеркалюються творчий геній, душевна краса, гострий розум, доброзичлива фантазія українського народу, його художня обдарованість, бо невичерпною є криниця народної мудрості.

II. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку.

- І на сьогоднішньому уроці ми ще і ще зазирнемо у неї, побуваємо біля джерела, ім’я якого Українські загадки, і отримаємо, я вірю, максимум насолоди. Отже, тема уроку - «Українські загадки».

III. Робота над темою уроку.

1. Про роль загадок у житті людини

- Загальновизнано, що в давнину загадка мала певне значення у будь-якій сфері життєвої діяльності людини. Минулого уроку ви отримали таке пошукове домашнє завдання: подумати самостійно або пошукати у довідковій літературі відповідь на запитання «Роль загадок у життілюдини».

Діти розповідають про роль загадок у житті людини.

Орієнтовні дитячі відповіді:

- У давнину загадка мала пізнавальну цінність: з її допомогою народні знання, народна мудрість передавалися підростаючим поколінням.

- Також загадка служила засобом розваг молоді на вечірках, своєрідною розумовою грою, змаганням у кмітливості.

- Уміння відгадувати загадки було мірилом мудрості й розуму (є дані про те, що в Київській Русі широко користувалися загадками державні діячі та дипломати).

- Загадки виконували певне обрядове призначення: вдале відгадування віщувало добрий урожай, гарне полювання, щасливу рибалку, вдале одруження тощо. Шанобою оточувалися ті, що добре відгадували, бо нібито вони й спонукали успіх.

- Від уміння відгадувати загадки подеколи залежала подальша доля людини, а іноді ставилося на кін і її життя. Ось як мовиться про це в обрядовій пісні:

Ой біжить, біжить мала дівчина,

А за нею да русалочка:

«Ти послухай мене, красна панночко,

Загадаю тобі три загадочки,

Як угадаєш - до батька пущу,

Не угадаєш - до себе візьму».

- Загадки були й своєрідним випробуванням. Древній грецький міф розповідає про чудовище, народжене Тиофоном і Єхідною, з обличчям і грудьми жінки, тілом лева і крилами птаха. Сфінкс знаходився на горі біля міста Фіви (чи на міській площі) і загадував перехожим загадку «Хто з живих істот рано ходить на чотирьох ногах, вдень на двох, а ввечері на трьох?». Тих, хто не відгадував, сфінкс убивав.

- Я пропоную вам трохи порозважатися, показати всім, що ми вміємо не тільки загадувати і відгадувати загадки, але й створювати їх самостійно, і багато чого іншого. Епіграфом до нашого уроку візьмемо прислів’я: «Думати добре, а відгадувати - краще». Чому? Та, звісно ж, це робити цікавіше!

Об’єднання учнів у групи.

2. Розумова розминка. Кросворд «Казкові перлини»

3. Чайнворд - загадка

Чайнворд - загадка - це ланцюг слів, побудований так, що остання літера кожного слова-відгадки є першою літерою наступного слова-відгадки. Учитель читає загадки, а учні по черзі записують відгадки. Хто швидше і більше відгадає, розмістивши слова - відгадки у чайнворд, той переможець.

1) Не махає крильми, а літає, не птах, а птахів обганяє. (Літак)

2) По полю бродить, зерно молотить.

Жне-косить - хліба не просить. (Комбайн)

3) Лежить свинка, в неї поколена спинка. (Наперсток)

4) Не звір, не птиця, ніс, мов спиця,

Сам тонкий, а голос дзвінкий;

Хто його уб’є, свою кров проллє. (Комар)

5) Без рук, без ніг, на животі повзе, ще й інших везе. (Човен)

6) З бородою, а не старий, з рогами, а не бик,

Доять, а не корова, лико дере, а на личаки не бере. (Коза)

7) Маленьке, кругленьке, а з підлоги за хвіст не піднімеш. (Клубок)

8) Чорне сукно лізе у вікно. (Ніч)

9) Іде в каструлю чорне, а з каструлі — червоне. (Рак)

Відповідь: літак - комар - рак - клубок - комбайн - ніч - човен - наперсток - коза.

IV. Підсумок уроку.

- Що найбільше сподобалось на сьогоднішньому уроці?

V. Домашнє завдання.

- Наступний урок позакласного читання проведемо за темою «Казка - це диво, сповнене краси». Завдання до уроку та список літератури ви знайдете в куточку читача.