Моє педагогічне кредо:
Під небом, синім і високим,
Стежина в’ється чарівна,
Через простори, через роки
Веде до істина вона.
Туди, де сонце світить ясно,
До мрій, надій і сподівань.
Велика праця і прекрасна –
Вести дітей в країну знань.
Життєве кредо:
«Завжди пізнавати світ і себе, навчати цьому інших».
Щоб мати право навчати, треба постійно навчатися самому. Час змінюється… У моїй професії в ХХІ столітті змінилося багато чого, з’явилися електронні журнали, підручники, електронні дошки. Але учитель – це незмінно. І задачі перед учителем залишаються важливі:
- дати глибокі та міцні знання;
- викликати цікавість до навчання;
- сприяти творчому розвитку кожного учня.
Я торкаюсь до майбутнього. Я вчу.
Мій життєвий принцип:
Ніколи не зупиняюсь на досягнутому.
«Відносся до людей так, як ти хотів би, щоб вони відносились до тебе».
ПЕДАГОГІЧНЕ ЕСЕ
Чесно кажучи, то я завжди знала, що стану педагогом. У дитинстві мріяла стояти біля дошки і відкривати дітям нові горизонти, нові перспективи. Вже в першому класі я точно знала, якій професії присвячу своє життя. Мені шалено хотілося скоріше стати дорослою, отримати спеціальність . І ось моя мрія здійснилася, втілилися в життя всі мої дитячі «уроки».
Прийшовши до школи, я зрозуміла, що не отримувала такого задоволення від життя, як в школі. Школа – найдивніша країна, де кожен день не схожий на попередній, де кожна мить – це пошук чогось нового, цікавого, де немає часу нудьгувати, сваритися і витрачати час на порожнє, де кожен учень – це будівельник майбутнього, а значить всі жителі цієї країни відповідають за майбутнє. Де весь час треба квапитися, стати цікавим для людей, що оточують тебе, залишатися цікавим завжди, дарувати тим, хто оточує тебе, свою енергію, знання, уміння, квапитися дізнаватися про нове, квапитися не запізнитися.
Я, Шестакова Віта Володимирівна, працюю у Красненській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів з 2002 року. На перший погляд , може здатися , що це невеликий термін роботи в школі , але я уже 14 років поспіль заходжу кожного ранку в клас і вирішую цілу низку педагогічних питань, проблем… Згадується перший робочий день і той страх, перед першим уроком в третьому класі. Порівнюю себе теперішню – змінилось багато. З'явилася впевненість у собі. Я навчилась знаходити спільну мову з учнями. Я полюбила свою роботу.
Одні говорять, що кожна людина лише піщинка, яка має поринути у безвість. Інші доводять, що людина – частинка історії, від морального вибору якої залежить саме її хід. Тоді серед мільйонів прагнень чогось варте і моє. Я не хочу загубитися у Всесвіті, я – частина великого всесвітнього процесу, і вірю, від мене багато що залежить. Тому свій життєвий шлях і фах обрала виважено і розумію, що не помилилася. На роботу іду з радістю, більше радію успіхам своїх учнів , ніж власним. Адже з маленької душі, яку мені довірили, я намагаюсь створити Людину, і не просто Людину, а читача, митця, творця, особистість. Від того, який учитель, залежить і те, як пройдуть кращі учнівські роки. Тому своїх вихованців не тільки навчаю, а й допомагаю їм, скеровую, виховую, підказую… Стараюсь бути відкритою, небайдужою, люблячою людиною, яка супроводжує їх у пошуку істини. Кожна дитина – це маленький всесвіт, правильно підібравши ключик, можна відкрити скарбницю і виховати особистість. Для мене бути учителем – це значить жити, бути привабливою, харизматичною особистістю, в якій відчувається сила волі і душа.
Віддавати своє серце професії – великий крок у житті людини. Лише такі стають майстрами, професіоналами, отримують визнання. Коли твоя робота – це хобі, і хочеться ще більше і більше себе вдосконалювати та творити.
Ото ж свої уроки стараюсь робити не тільки пізнавальними, але й творчими, при цьому, залучаючи кожного учня в навчальний процес.
Я люблю школу, люблю дітей, люблю спостерігати, як з малих першокласників, поступово зростають людяні, великодушні, творчі особистості, які мають всі передумови стати успішними в цьому житті. Підводячи підсумок хочеться зробити наголос на те, що справжньому вчителю потрібно бути завжди у пошуку чогось нового, не тільки із його предмету, а й загалом в житті. Саме такий підхід служитиме для його учнів приміром для слідування, і вчитель не просто навчить дитину певних знать з певної дисципліни, а саме цінне навчить її бути у пошуку знань та здобувати їх в дорослому житті.